Князь Игорь. Витязи червлёных щитов

"Черлені щити" Володимир Малик.Книга переносить нас у ті давні історичні часи,коли Київська Русь однаково знемагала як від князівських міжусобиць,так і від ворожих нападів половців. Минулася та доба,коли Русь вважали сильною державою. Князі тягнуть кожен у свій бік,кожен хоче найвищої влади,але сам головному князеві коритися не має наміру.Боляче ідивно було читати як князі спустошували землі один одного,не шкодуючи ні людей,ні майна,ні худоби…А згодом,нехай і не зовсім дружно,але сиділи за одним столом і справляли бенкети. Колись,читаючи цю книжку у школі-дуже шкодувала князя Ігоря Сіверського,коли він потрапив у полон до половців. Але перечитуючи зараз,відчувала до нього лише якусь глуху неприязнь. Бо лише заради своїх особистих амбіцій,нехтуючи загальними інтересами держави,людським життям пішов у похід,який від початку не віщував нічого доброго. Та й як князеві,йому у полоні не було так уже й зле (не враховуючи запізнілі муки совісті,що врешті прокинулася) А не така вже й багаточисельна руська земля з його милості втратила величезну частку свого населення і могутність та цілісність країни ще більше похитнулася. Багато у чому можна провести аналогію і з сучасним часом. Наприклад,зростаючий вплив купецтва і на країну в цілому, і на міжнародну політику: вони споряджали війська зброєю,давали гроші на викуп полонених і т.д… Багато можна дізнатися і про побут тодішніх селян,і половців,і полонених… Однозначно цікава книга і варта уваги.