Дело пропавшей балерины

Перші десятиліття ХХ століття – зовсім не той, історичний період, про який я люблю читати. Історичні потрясіння на зразок сьогоденних сприймаю усе-таки надто болюче. А проте ця книга дуже затишна. Неспішне кавування в садку, де пахне яблуками, конфітюр із цибулі й шахи по переписці – що може бути більш заспокійливим, коли навколо вирує ураган історії? Власне, сама детективна лінія – зникнення талановитої балерини та її пошуки – відверто кажучи, тьмяніли на фоні осінніх декорацій із садка слідчого-пенсіонера. До речі, про нього. Талант не проп'єш. Особливо якщо пити каву. ;)Дивовижно, наскільки більш розвиненими стали технології пошукової справи. І тим більше захоплюєшся, що, послуговуючись самими лише засобами логічного мислення й першими здобутками дактилоскопії, навіть найзаплутаніші детективні історії розплутувалися.

Ретро-детектив, який пахне осінню. Занурилася у справу балерини буквально разом із паном Галушко – події роману відбуваються у вересні, тому переміну погоди, терпкий аромат яблук і затишні кавування розділила із головними героями. Завдяки такому збігу відчула атмосферу книги сповна. Хоча якби читала в іншу пору року, відчуття присутності було б таким самим – настільки майстерно прописані деталі і персонажі.⠀Головна інтрига роману – зникнення балерини практично зі сцени. Віра Томашевич начебто розчиняється у повітрі, шукати її кидається сестра Міра, залучивши слідчого у відставці Тараса Адамовича Галушко.⠀Розслідування зникнення балерини у дореволюційному Києві 1916 року відкриває завісу театрального світу, показує роботу поліції, знайомить із відомими особистостями – Ніжинською і Екстер. Окрема любов – увага до архітектури міста і гастрономічні вподобання Тараса Адамовича.⠀Головні герої живі, з характерними звичками, всі рушниці вистрілюють, а це ознака справді гарного детективу.⠀А ще… Якщо під час прочитання вас не покидатиме непереборна жага з'їсти варення і посмакувати кавою з пирогом – це нормально)

Олександр Красовицький, Євгенія Кужавська «Справа N1 зниклої балерини».⠀Раніше я вельми скептично ставилася до такого жанру, як історичний детектив. Та начитавшись позитивних відгуків про «Справу зниклої балерини» вирішила познайомитись з цим твором. І не пожалкувала)⠀Це була справжня машина часу, яка віднесла мене у Київ 1916 року. Неперевершена атмосфера рідного міста, знайомі з дитинства вулиці, площі, сквери, кулінарні експерименти та колекції листівок головного героя, а також його друкарська машинка з незвичним іменем Естер, цікаві історії персонажів і розслідування зникнення юної балерини зробили свою справу – книга мені дуже сподобалась.