Детективы из 4«А»

Когда сиротки, израненные крошки, дети войны, жертвы, зомби, призраки и прочие бедолаги младшего школьного возраста встают поперек горла, тогда очень хочется почитать про нормальных детей (они же еще остались, да?)В этом смысле, «Детективы из 4а» – просто глоток свежего воздуха.Они просто живут. Просто ходят в школу. Но смотрят на мир глазами сыщиков. А раз так, то каждое событие – это Большая Детективная История. Будь то пропавший хомяк или внезапно нагрянувший в дом директор школы. Я буду читать это вместе с сыном, когда подрастет, и предлагать ему подобные загадки из повседневности. Пусть учится «во всем ЗА-КО-НО-МЕРНОСТЬ видеть».Отдельным пунктом – язык повествования. Он наполнен игрой в слова – у главного героя исключительное чутье языка. А у автора – хороший вкус. Потому что при наполненности – текст не переполнен языковой игрой.Так и вспоминаются дебаты – должна ли книга учить? Или развлекать? А вот тут – опаньки! Два в одном. И посмеяться и языковой вкус развить.

Усі загадки будуть розгадані! Саме так, адже це детективи з 4-А. Вони зможуть розгадати будь-яку загадку: хоч легку, хоч важку. Вони – знавці своєї справи!⠀Перша справа про Хом‘яка Володимировича. Я сміявся, коли прочитав як його назвали . На уроці хом‘як Вови Печенькіна зник. Детективи вирушили на пошуки. А знайшли в найбільш неочікуваному місці.⠀А навіщо директор школи прийшов до Андрія додому? Я думав дещо інакше, ніж виявилось насправді. В усіх справах малих детективів є неочікуваність. Ця мене здивувала найбільше. Діти дуже кмітливі. ⠀Закоханість… Це найбільша загадка життя. Я й не здивувався, що Андрій закохався в Ліду, вона на картинках дуже гарна. А у Андрія завжди була якась дивна поведінка, коли я Ліда була поруч.⠀«Детективи з 4-А» отримують від мене 9/10. Чудово! Я, до речі, теж з 4-А.